- налічувати
- —————————————————————————————налі́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
налічувати — ую, уєш, недок., налічи/ти, лічу/, лі/чиш, док., перех. 1) Рахуючи, визначати число, кількість кого , чого небудь; нараховувати. 2) тільки недок. Мати в собі, в своєму складі яке небудь число, якусь кількість кого , чого небудь … Український тлумачний словник
налічити — див. налічувати … Український тлумачний словник
налічуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до налічувати … Український тлумачний словник
налічування — я, с. Дія за знач. налічувати … Український тлумачний словник
складатися — I 1) (з кого чого маючи у своєму складі кого / що н., становити щось, дорівнювати якійсь кількості тощо), налічувати (кого що), нараховувати (кого що), об єднувати (кого що) 2) = скластися (збирати речі в дорогу), у[в]кладатися, у[в]кластися,… … Словник синонімів української мови